| dbo:abstract
|
- La pietat és una emoció que sorgeix en trobar en l'altre una situació negativa. És diferent de l'empatia perquè la persona que la sent no es col·loca en una situació d'igualtat amb la víctima sinó que se sent superior, sigui per edat, posició social o sort. Al seu origen la pietas romana s'entenia com una virtut que encarnava el sentiment de devoció cap als déus i als pares, símbol de l'autoritat, i incloïa l'amor i el deure. El terme, però, va anar evolucionant fins al sentit actual des del cristianisme, ja que la veneració cap a déu va estendre's per incloure el manament d'estimar el proïsme (i d'aquí cap a evitar-lo tot mal i experimentar patiment en veure'l sofrir). Se sol considerar un sentiment positiu. Nietzsche, en canvi, considera que és negatiu, ja que fa sentir malament la persona que no pateix cap mal i perpetua el poder dels febles. La compassió no és un sentiment perdurable, ja que l'exposició directa i continuada al patiment aliè pot insensibilitzar la persona que està a prop, com prove la distància afectiva que posen els professionals que treballen amb persones per mantenir el mateix equilibri. (ca)
- الشفقة هي الشعور بالحزن والرحمة نتيجة للتفاعل مع معاناة الآخرين، وتعتبر الشفقة ضمن التعاطف أو المواساة أو التقمص الوجداني وتعود جذور كلمة الشفقة إلى اللغة اللاتينية (pietās (etymon والتي تعني التقوى).وتُعرف الشفقة على الذات بأنها الشفقة الموجهة نحو الذات. تنقسم الشفقة إلى نوعين شائعين وهما «الشفقة الإيجابية» و «الشفقة السلبية» (انظر كيمبال)، حيث تُستخدم الشفقة المزيفة أو المصحوبة بالازدراء أو الاستعلاء أو الاحتقار. (ar)
- «Piedad» se refiere a la compasión, la clemencia o la misericordia que se tiene hacia algo o alguien. (es)
- La pitié est un sentiment qui rend sensible aux souffrances, au malheur d'autrui. La pitié peut également se présenter sous la forme d'un mépris apitoyé, voire dédaigneux et hautain. (fr)
- Pity is a sympathetic sorrow evoked by the suffering of others, and is used in a comparable sense to compassion, condolence or empathy – the word deriving from the Latin pietas (etymon also of piety). Self-pity is pity directed towards oneself. Two different kinds of pity can be distinguished, "benevolent pity" and "contemptuous pity" (see Kimball), where, through insincere, pejorative usage, pity is used to connote feelings of superiority, condescension, or contempt. (en)
- La pietà (dal latino: pietās) è un sentimento che induce amore, compassione e rispetto per gli altri esseri viventi.. Il significato attuale della parola pietà, cioè compassione, misericordia, non corrisponde al significato del termine da cui essa deriva: la pietas degli antichi era infatti la , il sentimento d'amore patriottico e di rispetto verso la famiglia, oltre al valore intrinseco e gerarchico che essa rappresentava nel mondo ellenico.Enea veniva soprannominato il pio non perché fosse buono e misericordioso, ma perché era particolarmente devoto agli dèi, come si evince dalla cieca fiducia che ripose nei loro presagi, e inoltre incarnava perfettamente i valori di rispetto dell'unità familiare, come si vede nell'Eneide, quando Enea, durante la fuga da Troia, si fa carico sia del figlio sia del padre Anchise.Enea obbedisce sempre agli dèi e al fato mettendo in secondo piano le vicende personali, come l'amore per Didone. Il motivo della pietas è molto evidente nelle sue gesta, come quando è alla ricerca del vecchio padre e lo porta sulle spalle mentre sono in fuga. Qui l'atteggiamento "pietoso" dell'eroe troiano consiste nel rispetto dei valori tradizionali quali la famiglia, la patria e la religione. Enea infatti non si oppone al volere del fato. Il significato del termine si è avvicinato a quello attuale di misericordia con il Cristianesimo, per il quale la pietà è un attributo di Dio. Nell'uso corrente il termine può anche avere un significato opposto, evidenziando la caratterizzazione dispregiativa di soggetti o situazioni tristi, indecorose, disperate (ad esempio: essere ridotti da fare pietà, uno spettacolino che fa pietà). (it)
- Dó (do latim: dolus) é um substantivo masculino (o dó) apesar de ser amplamente usado como feminino (a dó) . O sentimento que é exprimido por um misto de pena, pesar e repugnância em relação a algo ou a alguém. É uma das emoções mais confusas de descrever, porque além de ser raramente experimentada, muitas das vezes se confunde com uma série de outros sentimentos que criam um estado de angústia no ser Humano. Pode acontecer que o sentimento seguido do Dó seja a vontade de perdoar, por constatação de factos contrários ao sentido na altura. (pt)
- Жа́лость — одна из форм чувства дискомфорта, часто приобретающая вид снисходительного сострадания. Объект жалости воспринимается как «жалкий», то есть униженный в своём несчастном положении. Жалкий человек обозначает себя через жалобу, которая обозначает недостаток, причиненный либо самим ходом вещей, либо другим существом. В то же время отсутствие жалости делает человека «безжалостным», то есть жестоким. В этом случае жалость приближается к милосердию. Однако иногда в жалости может преобладать мотив превосходства. Также жалость может возникать по поводу утраченных вещей. Можно жалеть утраченное время, вещи или погибших существ («Птичку жалко»). Здесь жалость приближается к печали. В то же время жалость к себе часто трактуется как негативное чувство, мешающее собственному саморазвитию. С этой точки зрения, жалость консервирует несчастное положение и принимает его как объективную данность. Здесь жалость приближается к снисходительной любви, прощающей слабости. (ru)
- Жалість — одна з форм почуття дискомфорту, часто набуває вид поблажливого співчуття. Об'єкт жалості сприймається як «жалюгідний», тобто принижений в своєму нещасному становищі. Жалюгідна людина позначає себе через скаргу, яка позначає недолік заподіяний або самим ходом речей, або іншою істотою. У той же час відсутність жалю робить людину «безжальною», тобто жорстокою. В цьому випадку жалість наближається до милосердя. Однак іноді у жалості може переважати мотив переваги. Також жалість може виникати з приводу втрачених речей. Можна жалкувати про втрачений час, речі або загиблих істот («Пташку шкода»). Тут жалість наближається до печалі. У той же час жалість до себе часто трактується як негативне почуття, що заважає власному саморозвитку. З цієї точки зору, жалість консервує нещасне становище та приймає його як об'єктивну даність. Тут жалість наближається до поблажливої любові, яка прощає слабкості. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- الشفقة هي الشعور بالحزن والرحمة نتيجة للتفاعل مع معاناة الآخرين، وتعتبر الشفقة ضمن التعاطف أو المواساة أو التقمص الوجداني وتعود جذور كلمة الشفقة إلى اللغة اللاتينية (pietās (etymon والتي تعني التقوى).وتُعرف الشفقة على الذات بأنها الشفقة الموجهة نحو الذات. تنقسم الشفقة إلى نوعين شائعين وهما «الشفقة الإيجابية» و «الشفقة السلبية» (انظر كيمبال)، حيث تُستخدم الشفقة المزيفة أو المصحوبة بالازدراء أو الاستعلاء أو الاحتقار. (ar)
- «Piedad» se refiere a la compasión, la clemencia o la misericordia que se tiene hacia algo o alguien. (es)
- La pitié est un sentiment qui rend sensible aux souffrances, au malheur d'autrui. La pitié peut également se présenter sous la forme d'un mépris apitoyé, voire dédaigneux et hautain. (fr)
- Pity is a sympathetic sorrow evoked by the suffering of others, and is used in a comparable sense to compassion, condolence or empathy – the word deriving from the Latin pietas (etymon also of piety). Self-pity is pity directed towards oneself. Two different kinds of pity can be distinguished, "benevolent pity" and "contemptuous pity" (see Kimball), where, through insincere, pejorative usage, pity is used to connote feelings of superiority, condescension, or contempt. (en)
- Dó (do latim: dolus) é um substantivo masculino (o dó) apesar de ser amplamente usado como feminino (a dó) . O sentimento que é exprimido por um misto de pena, pesar e repugnância em relação a algo ou a alguém. É uma das emoções mais confusas de descrever, porque além de ser raramente experimentada, muitas das vezes se confunde com uma série de outros sentimentos que criam um estado de angústia no ser Humano. Pode acontecer que o sentimento seguido do Dó seja a vontade de perdoar, por constatação de factos contrários ao sentido na altura. (pt)
- La pietat és una emoció que sorgeix en trobar en l'altre una situació negativa. És diferent de l'empatia perquè la persona que la sent no es col·loca en una situació d'igualtat amb la víctima sinó que se sent superior, sigui per edat, posició social o sort. (ca)
- La pietà (dal latino: pietās) è un sentimento che induce amore, compassione e rispetto per gli altri esseri viventi.. Il significato attuale della parola pietà, cioè compassione, misericordia, non corrisponde al significato del termine da cui essa deriva: la pietas degli antichi era infatti la , il sentimento d'amore patriottico e di rispetto verso la famiglia, oltre al valore intrinseco e gerarchico che essa rappresentava nel mondo ellenico.Enea veniva soprannominato il pio non perché fosse buono e misericordioso, ma perché era particolarmente devoto agli dèi, come si evince dalla cieca fiducia che ripose nei loro presagi, e inoltre incarnava perfettamente i valori di rispetto dell'unità familiare, come si vede nell'Eneide, quando Enea, durante la fuga da Troia, si fa carico sia del figli (it)
- Жа́лость — одна из форм чувства дискомфорта, часто приобретающая вид снисходительного сострадания. Объект жалости воспринимается как «жалкий», то есть униженный в своём несчастном положении. Жалкий человек обозначает себя через жалобу, которая обозначает недостаток, причиненный либо самим ходом вещей, либо другим существом. В то же время отсутствие жалости делает человека «безжалостным», то есть жестоким. В этом случае жалость приближается к милосердию. Однако иногда в жалости может преобладать мотив превосходства. Также жалость может возникать по поводу утраченных вещей. Можно жалеть утраченное время, вещи или погибших существ («Птичку жалко»). Здесь жалость приближается к печали. (ru)
- Жалість — одна з форм почуття дискомфорту, часто набуває вид поблажливого співчуття. Об'єкт жалості сприймається як «жалюгідний», тобто принижений в своєму нещасному становищі. Жалюгідна людина позначає себе через скаргу, яка позначає недолік заподіяний або самим ходом речей, або іншою істотою. У той же час відсутність жалю робить людину «безжальною», тобто жорстокою. В цьому випадку жалість наближається до милосердя. Однак іноді у жалості може переважати мотив переваги. Також жалість може виникати з приводу втрачених речей. Можна жалкувати про втрачений час, речі або загиблих істот («Пташку шкода»). Тут жалість наближається до печалі. (uk)
|
_(cropped).jpg?width=300)
_(cropped).jpg){kind=link}
_The_Human_Abstract.jpg){kind=link}
_(cropped).jpg){kind=link}
_The_Human_Abstract.jpg){kind=link}