| dbo:abstract
|
- Der Beiname Soter griechisch Σωτήρ; feminin Soteira (griechisch Σώτειρα) bedeutet Retter oder Erlöser. Er wird auf verschiedene griechische und römische Gottheiten und manche Herrscher angewandt. Diese Bezeichnung bringt zum Ausdruck, dass man sich von ihnen Heil und Rettung erhofft. Die erhoffte Erlösung bezieht sich primär auf den irdischen Bereich, wie Errettung aus Krankheit, Krieg oder Seenot, sie kann aber auch transzendent gemeint sein.Um diese Hilfe und Erlösung zu erlangen, betrieben die Menschen unterschiedliche Formen von Götterverehrung. In der antiken Vorstellungswelt hatten Götter verschiedene Zuständigkeitsbereiche, die Errettung aus diesseitigen Notsituationen betreffend und versprachen Erlösung im Jenseits. Um manche dieser Gottheiten bildeten sich Mysterienkulte, die neben der Erlösung im Jenseits eine stark diesseitige Rettung versprachen. Im Zuge dessen sollte das irdische Leben verbessert bzw. geschützt werden. Im Urchristentum erhielt auch Jesus Christus den Beinamen Σωτήρ, wenn er als Retter und Erlöser angerufen wurde. Daraus entwickelte sich das Akronym ichthýs (Fisch) für „Jesus Christus, Gottes Sohn, Erlöser“, das auch als Erkennungszeichen diente. (de)
- Sóter (del idioma griego σωτήρ "salvador"), se refiere al título de "Salvador" que se adosó al nombre de diversos gobernantes de origen griego que reinaron en el Cercano Oriente, entre el siglo IV a. C. y el siglo I, durante la época helenística. El uso recurrente del título volvió a la palabra un nombre propio en sí mismo, que en español corresponde a . El título Sóter fue utilizado por los siguientes gobernantes:
* Ptolomeo I Sóter (367 a. C. - 283 a. C.), rey del Antiguo Egipto, fundador de la helénica dinastía Ptolemaica.
* Antíoco I Sóter (324 a. C.-261 a. C.), emperador del Imperio Seléucida.
* Demetrio I Sóter, rey de Siria miembro de la dinastía seléucida.
* Rabel II Sóter, último rey de los nabateos.
* Átalo I Sóter (269 a. C.–197 a. C.), rey de Pérgamo.
* Seleuco III Sóter Cerauno (? - 223 a. C.) emperador seléucida.
* Ptolomeo IX (? - 80 a. C.) faraón de Egipto.
* Diodoto I (? - † 240 a. C. aprox.), fundador del Reino Grecobactriano.
* Menandro I (? - 130 a. C.), el mayor gobernante del Reino Indogriego.
* Estratón I (? - 110 a. C.), hijo del anterior.
* Estratón II (? - 10), el último rey indogriego. Los primeros cristianos en ocasiones le atribuyeron el título de Soter a Jesucristo. Uno de los primeros papas llevó este nombre, Sotero, en latín Soterius. (es)
- Soter derives from the Greek epithet σωτήρ (sōtēr), meaning a saviour, a deliverer; initial capitalised Σωτήρ; fully capitalised ΣΩΤΗΡ; feminine Soteira (Σώτειρα) or sometimes Soteria (Σωτηρία). Soter was used as:
* a title of gods: Poseidon Soter, Zeus Soter, Dionysus Soter, Apollo Soter, Hades Soter, Helios Soter, Athena Soteira, Asclepius Soter, and Hecate Soteira.
* the name of a distinct mythical figure, Soter (daimon)
* any heroized or deified leaders of Hellenistic dynasties, see Hellenistic ruler cult:
* Antigonus Monophthalmus, awarded the title for liberating Athens from Cassander
* Ptolemy I Soter of Egypt (reigned 323-283 BCE)
* Antiochus I Soter of the Seleucid Empire (reigned 281-261 BCE)
* Demetrius I Soter of the Seleucid Empire (reigned 161-150 BCE)
* Diomedes Soter
* Dionysios Soter
* Polyxenos Epiphanes Soter
* Rabbel II Soter
* Attalus I
* Seleucus III Ceraunus
* Ptolemy IX
* Diodotus I
* Strato II
* Strato I
* Menander I
* a title of liberators (see also eleutherios (disambiguation)
* a title of Jesus of Nazareth, most particularly in the fish acronym
* Pope Soter, r. ca. 167-174. (en)
- ( 다른 뜻에 대해서는 소테르 (다이몬) 문서를 참고하십시오.) 소테르(그리스어: σωτήρ 라틴어: Soter)는 구세주를 의미하는 칭호이다. 그리스어의 형용사에 유래한다. 여성형은 소테리아(그리스어: Σωτηρία 라틴어: Soteria)이다. 소테르는 다음과 같이 사용된다:
* 예수
* 예수를 의미하는 두문자어 'ΙΧΘΥΣ'의 마지막 Σ는 소테르의 이다.
* 소테르/소테리아로 불린 신: 포세이돈 소테르, 제우스 소테르, 디오니소스 소테르, 아테나 소테리아, 헤카테 소테리아
* 소테르로 불린 인물
* 프톨레마이오스 1세 소테르
* 디오도토스 1세
* 안티오코스 1세
*
*
* 데메트리오스 1세
* 메난드로스 1세
*
*
* 프톨레마이오스 9세 라튀로스
*
* 별개의 신화적인 인물의 이름, 소테르 (다이몬) (ko)
- ソテル (σωτήρ, Soter) は、救世主を意味する称号。ギリシャ語の形容詞に由来する。女性形はソテイラ (Σώτειρα, Soteira)。長音表記はソーテールおよびソーテイラー。 (ja)
- Сотер (дав.-гр. Σωτήρ — спаситель) — епіклеса численних богів: Зевса, Аполлона, Асклепія, Гермеса, Пана, Посейдона, Серапіса, а також елліністичних правителів. Ця епіклеса, як така, не мала сакрального значення. Боги її отримували за конкретний вчинок, за чиєсь спасіння. Першими елліністичними правителями, які отримали цю епіклесу, стали Антигон Одноокий та його син Деметрій Поліоркет. Вони її отримали від мешканців Афін за звільнення міста від тиранії Деметрія Фалерського. Згодом і інші поліси стали вшановувати Антигонідів, як спасителів Еллади від тиранії інших діадохів. Достеменно відомо про їх культ на Іосі та Делосі. Невдовзі цю епіклесу отримав ворог Антигонідів — діадох Птолемей. Мешканці Родосу проголосили його Сотером за допомогу під час облоги міста Деметрієм Поліоркетом. Іншого діадоха — Селевка проголосили Сотером мешканці острова Лемнос, де його культ замінив шанування Зевса Сотера. Пізніше цю епіклесу античні володарі отримували за успішну зовнішню політику. Відомі власники цієї епіклеси:
* Птолемей I Сотер
* Антіох I Сотер
* Антіох VII
* Деметрій I Сотер
* Аттал I Сотер
* Діодот I Сотер
* Панталеон Сотер
* Раббель II Сотер (uk)
- Соте́р (др.-греч. σωτήρ, «спаситель, хранитель»; жен. — греч. σώτειρα) — первоначально эпитет Зевса и, реже, других богов-олимпийцев. Культ Зевса Сотера был распространен в Древней Греции, приобретая в некоторых случаях черты полисного: статуя Зевса Сотера находилась на афинской агоре в святилище Зевса Элевтерия (Зевса-Освободителя), по свидетельству Ликурга Афинского в Пирее было совместное святилище Зевса Сотера и Афины Сотейры, в котором приносились жертвоприношения «во благо буле и демоса». В эллинистическое время эпитет «Сотер» стал использоваться в титуловании правителей эллинистических государств, возникших из владений диадохов:
* Египет.
* Птолемей I Сотер.
* Птолемей IX Сотер II.
* Птолемей XI Александр II (Птолемей XI Сотер).
* Сирия.
* Антиох I Сотер.
* Селевк III Керавн, или Сотер.
* Деметрий I Сотер.
* Пергам.
* Аттал I Сотер. В Римской империи эпитеты Сотер и Сотейра (Сотерия) стали использоваться и в качестве имен, так, например, известны епископ римский Сотер (? — 174 (175)) и мученица Сотерия Римская (ок. 305). Впоследствии эпитет «Сотер» был воспринят в христианстве по отношению к Иисусу Христу. Эпитет входил в состав акронима Ихтис. В иудаизме термин «Сотер» означает «разрушение построенного» (см. Шаббат). (ru)
|
| rdfs:comment
|
- ( 다른 뜻에 대해서는 소테르 (다이몬) 문서를 참고하십시오.) 소테르(그리스어: σωτήρ 라틴어: Soter)는 구세주를 의미하는 칭호이다. 그리스어의 형용사에 유래한다. 여성형은 소테리아(그리스어: Σωτηρία 라틴어: Soteria)이다. 소테르는 다음과 같이 사용된다:
* 예수
* 예수를 의미하는 두문자어 'ΙΧΘΥΣ'의 마지막 Σ는 소테르의 이다.
* 소테르/소테리아로 불린 신: 포세이돈 소테르, 제우스 소테르, 디오니소스 소테르, 아테나 소테리아, 헤카테 소테리아
* 소테르로 불린 인물
* 프톨레마이오스 1세 소테르
* 디오도토스 1세
* 안티오코스 1세
*
*
* 데메트리오스 1세
* 메난드로스 1세
*
*
* 프톨레마이오스 9세 라튀로스
*
* 별개의 신화적인 인물의 이름, 소테르 (다이몬) (ko)
- ソテル (σωτήρ, Soter) は、救世主を意味する称号。ギリシャ語の形容詞に由来する。女性形はソテイラ (Σώτειρα, Soteira)。長音表記はソーテールおよびソーテイラー。 (ja)
- Der Beiname Soter griechisch Σωτήρ; feminin Soteira (griechisch Σώτειρα) bedeutet Retter oder Erlöser. Er wird auf verschiedene griechische und römische Gottheiten und manche Herrscher angewandt. Diese Bezeichnung bringt zum Ausdruck, dass man sich von ihnen Heil und Rettung erhofft. Die erhoffte Erlösung bezieht sich primär auf den irdischen Bereich, wie Errettung aus Krankheit, Krieg oder Seenot, sie kann aber auch transzendent gemeint sein.Um diese Hilfe und Erlösung zu erlangen, betrieben die Menschen unterschiedliche Formen von Götterverehrung. (de)
- Sóter (del idioma griego σωτήρ "salvador"), se refiere al título de "Salvador" que se adosó al nombre de diversos gobernantes de origen griego que reinaron en el Cercano Oriente, entre el siglo IV a. C. y el siglo I, durante la época helenística. El uso recurrente del título volvió a la palabra un nombre propio en sí mismo, que en español corresponde a . El título Sóter fue utilizado por los siguientes gobernantes: Los primeros cristianos en ocasiones le atribuyeron el título de Soter a Jesucristo. Uno de los primeros papas llevó este nombre, Sotero, en latín Soterius. (es)
- Soter derives from the Greek epithet σωτήρ (sōtēr), meaning a saviour, a deliverer; initial capitalised Σωτήρ; fully capitalised ΣΩΤΗΡ; feminine Soteira (Σώτειρα) or sometimes Soteria (Σωτηρία). Soter was used as: (en)
- Соте́р (др.-греч. σωτήρ, «спаситель, хранитель»; жен. — греч. σώτειρα) — первоначально эпитет Зевса и, реже, других богов-олимпийцев. Культ Зевса Сотера был распространен в Древней Греции, приобретая в некоторых случаях черты полисного: статуя Зевса Сотера находилась на афинской агоре в святилище Зевса Элевтерия (Зевса-Освободителя), по свидетельству Ликурга Афинского в Пирее было совместное святилище Зевса Сотера и Афины Сотейры, в котором приносились жертвоприношения «во благо буле и демоса». В иудаизме термин «Сотер» означает «разрушение построенного» (см. Шаббат). (ru)
- Сотер (дав.-гр. Σωτήρ — спаситель) — епіклеса численних богів: Зевса, Аполлона, Асклепія, Гермеса, Пана, Посейдона, Серапіса, а також елліністичних правителів. Ця епіклеса, як така, не мала сакрального значення. Боги її отримували за конкретний вчинок, за чиєсь спасіння. Першими елліністичними правителями, які отримали цю епіклесу, стали Антигон Одноокий та його син Деметрій Поліоркет. Вони її отримали від мешканців Афін за звільнення міста від тиранії Деметрія Фалерського. Згодом і інші поліси стали вшановувати Антигонідів, як спасителів Еллади від тиранії інших діадохів. Достеменно відомо про їх культ на Іосі та Делосі. (uk)
|
