| dbo:abstract
|
- En geoquímica, paleoclimatología y paleo-oceanografía δ13C (pronunciado "delta c trece") es una firma isotópica, una medida de la proporción de isótopos estables 13C: 12C, informada en partes por mil (por mil, ‰). La medida también se usa ampliamente en arqueología para la reconstrucción de dietas pasadas, particularmente para ver si se consumieron alimentos marinos o ciertos tipos de plantas. La definición es, en por mil: ‰ donde el estándar es un material de referencia establecido. δ13C varía en el tiempo en función de la productividad, la firma de la fuente inorgánica, el entierro de carbono orgánico y el tipo de vegetación. Los procesos biológicos ocupan preferentemente el isótopo de menor masa mediante fraccionamiento cinético. Sin embargo, algunos procesos abióticos hacen lo mismo, el metano de los respiraderos hidrotermales puede agotarse hasta en un 50%. (es)
- δ13C bzw. Delta-C-13 ist in der Geochemie, Paläoklimatologie und Paläozeanographie ein Maß für das Isotopenverhältnis der stabilen Kohlenstoff-Isotope 13C und 12C in Bezug auf einen Standard. Es ist definiert als: Der Standard, also die Vergleichsprobe, ist in der Regel Pee Dee Belemnite, abgekürzt PDB bzw. VPDB. Damit stellt man sicher, dass geringste Verhältnisunterschiede richtig gemessen und anschaulicher dargestellt werden. Massenspektrometer können anhand der Messung des relativen Unterschieds zwischen den Isotopenverhältnissen genauer messen als wenn dieses Verhältnis selbst zum Vergleich herangezogen werden müsste. Es handelt sich um Unterschiede im Promille-Bereich, deren unabhängige Messung zu ungenau wäre, um sie vergleichen oder reproduzieren zu können. Der δ13C-Wert verändert sich im Laufe der Zeit in Abhängigkeit von der Primärproduktion (Bindung des CO2 beim Wachstum der Pflanzen), der Ablagerung organischen Kohlenstoffs und dem Vegetationstyp. Hintergrund ist die Tatsache, dass bei der Photosynthese das Isotop 12C etwas bevorzugt wird. Pflanzenmaterial hat einen δ13C-Wert von etwa −25 ‰. Die Bestimmung des δ13C-Wertes ist eines von mehreren Verfahren der Isotopenuntersuchung organischer Materialien, um ihre Herkunft und ihr Alter zu bestimmen. Auch die δ13C-Werte der Atmosphäre schwanken saisonal und ändern sich in historischen und erdgeschichtlichen Zeiträumen durch die anthropogenen Aktivitäten und die Vegetation. Bereits in 3,5 Milliarden Jahre altem Gestein ist eine Verschiebung des δ13C-Verhältnisses nachweisbar, was als Indiz dafür betrachtet wird, dass bereits seit dieser Zeit pflanzliches Leben auf der Erde existiert. Methan hat eine stark abgereicherte δ13C-Signatur: Bei biogenem Methan (Methan aus anaerober bakterieller Zersetzung organischen Materials, z. B. Methan aus Sümpfen) ist dies −60 ‰, bei thermogenem Methan (abiotische, thermische Zersetzung organischen Materials in großer Tiefe) beträgt der Wert −40 ‰. Die Freisetzung großer Mengen von Methanhydraten wirkt sich auf die globale δ13C-Signatur aus; dies war beim Paläozän/Eozän-Temperaturmaximum beobachtbar. Die δ13C-Signatur kann auch dazu verwendet werden, die Konzentration von Kohlenstoffdioxid in der Erdatmosphäre vergangener Zeiten zu rekonstruieren. Dies ist besonders für Proben relevant, die älter als die ältesten verfügbaren Eisbohrkerne sind, also älter als 800.000 Jahre. (de)
- δ13C (prononcé « delta treize C » ou plus souvent « delta C treize ») est une notation commode du rapport 13C/12C des nombres d'atomes de carbone 13 et de carbone 12 dans un échantillon. δ13C est très utilisé en géochimie, en paléoclimatologie et en paléocéanographie. (fr)
- In geochemistry, paleoclimatology, and paleoceanography δ13C (pronounced "delta c thirteen") is an isotopic signature, a measure of the ratio of the two stable isotopes of carbon—13C and 12C—reported in parts per thousand (per mil, ‰). The measure is also widely used in archaeology for the reconstruction of past diets, particularly to see if marine foods or certain types of plants were consumed. The definition is, in per mille: ‰ where the standard is an established reference material. δ13C varies in time as a function of productivity, the signature of the inorganic source, organic carbon burial, and vegetation type. Biological processes preferentially take up the lower mass isotope through kinetic fractionation. However some abiotic processes do the same. For example, methane from hydrothermal vents can be depleted by up to 50%. (en)
- δ13C (произносится как де́льта цэ трина́дцать) — в геохимии, палеоклиматологии и означает отклонение изотопной сигнатуры 13C/12C от сигнатуры стандартного образца, выраженное в промилле: где индексом «standard» обозначается сигнатура стандартного образца. δ13C изменяется во времени как функция продуктивности биосферы, уровня захоронения органического углерода и типа растительности. Для большинства природных материалов сигнатура 13C/12C с большой точностью равна 0,0112, различия проявляются только в следующем знаке этого числа. Таким образом, различия в сигнатуре, с которыми имеют дело исследователи, исчисляется в промилле. Точность современных масс-спектроскопов составляет 0,02 ‰, погрешности при подготовке образцов могут увеличить ошибку до 0,2 ‰. Статистически значимыми могут считаться отличия 1 ‰ и более. Для современной атмосферной углекислоты в отсутствие индустриальной деятельности δ13C составляет −8 ‰ и медленно увеличивается в сторону более отрицательных значений из-за широкого использования ископаемого органического топлива, для которого этот показатель составляет −30 ‰. (ru)
- δ13C — у геохімії, палеокліматології і означає відхилення ізотопної сигнатури 13 C/12C від сигнатури стандартного зразка, вираженої в проміле: де індексом «standard» позначається сигнатура стандартного зразка. δ 13C змінюється в часі як функція продуктивності біосфери, рівня поховання органічного вуглецю і типу рослинності. Для більшості природних матеріалів сигнатура 13C/12C з великою точністю дорівнює 0,0112, відмінності виявляються тільки в наступному знаку цього числа. Таким чином, відмінності в сигнатурі, з якими мають справу дослідники, обчислюється в проміле. Точність сучасних мас-спектроскопів становить 0,02 ‰, похибки при підготовці зразків можуть збільшити помилку до 0,2 ‰. Статистично значущими можуть вважатися відмінності 1 ‰ і більше. Для сучасної атмосферної вуглекислоти у відсутності індустріальної діяльності δ13C становить −8 ‰ і повільно збільшується в бік більш негативних значень через широке використання викопного органічного палива, для якого цей показник становить −30 ‰. (uk)
- Em geoquímica, paleoclimatologia e paleoceanografia '"δ13C'"é um assinatura isotópica, uma medida da proporção de isótopos estáveis '"13C12C' ", sendo indicado em partes por mil (‰). A definição é, em partes por mil: onde o padrão é uma referência estabelecida, como a água oceânica. δ 13o C varia com o tempo como uma função de produtividade, enterro de carbono orgânico e tipo de vegetação. O metano tem uma muito leve assinatura δ13C: o metano biogênico de −60‰, o metano termogênico −40‰. O lançamento de grandes quantidades de clatratos de metano pode impactar nos valores de δ13C global como no . (pt)
|
| rdfs:comment
|
- δ13C (prononcé « delta treize C » ou plus souvent « delta C treize ») est une notation commode du rapport 13C/12C des nombres d'atomes de carbone 13 et de carbone 12 dans un échantillon. δ13C est très utilisé en géochimie, en paléoclimatologie et en paléocéanographie. (fr)
- Em geoquímica, paleoclimatologia e paleoceanografia '"δ13C'"é um assinatura isotópica, uma medida da proporção de isótopos estáveis '"13C12C' ", sendo indicado em partes por mil (‰). A definição é, em partes por mil: onde o padrão é uma referência estabelecida, como a água oceânica. δ 13o C varia com o tempo como uma função de produtividade, enterro de carbono orgânico e tipo de vegetação. O metano tem uma muito leve assinatura δ13C: o metano biogênico de −60‰, o metano termogênico −40‰. O lançamento de grandes quantidades de clatratos de metano pode impactar nos valores de δ13C global como no . (pt)
- En geoquímica, paleoclimatología y paleo-oceanografía δ13C (pronunciado "delta c trece") es una firma isotópica, una medida de la proporción de isótopos estables 13C: 12C, informada en partes por mil (por mil, ‰). La medida también se usa ampliamente en arqueología para la reconstrucción de dietas pasadas, particularmente para ver si se consumieron alimentos marinos o ciertos tipos de plantas. La definición es, en por mil: ‰ donde el estándar es un material de referencia establecido. (es)
- δ13C bzw. Delta-C-13 ist in der Geochemie, Paläoklimatologie und Paläozeanographie ein Maß für das Isotopenverhältnis der stabilen Kohlenstoff-Isotope 13C und 12C in Bezug auf einen Standard. Es ist definiert als: Der δ13C-Wert verändert sich im Laufe der Zeit in Abhängigkeit von der Primärproduktion (Bindung des CO2 beim Wachstum der Pflanzen), der Ablagerung organischen Kohlenstoffs und dem Vegetationstyp. Hintergrund ist die Tatsache, dass bei der Photosynthese das Isotop 12C etwas bevorzugt wird. Pflanzenmaterial hat einen δ13C-Wert von etwa −25 ‰. (de)
- In geochemistry, paleoclimatology, and paleoceanography δ13C (pronounced "delta c thirteen") is an isotopic signature, a measure of the ratio of the two stable isotopes of carbon—13C and 12C—reported in parts per thousand (per mil, ‰). The measure is also widely used in archaeology for the reconstruction of past diets, particularly to see if marine foods or certain types of plants were consumed. The definition is, in per mille: ‰ where the standard is an established reference material. (en)
- δ13C (произносится как де́льта цэ трина́дцать) — в геохимии, палеоклиматологии и означает отклонение изотопной сигнатуры 13C/12C от сигнатуры стандартного образца, выраженное в промилле: где индексом «standard» обозначается сигнатура стандартного образца. δ13C изменяется во времени как функция продуктивности биосферы, уровня захоронения органического углерода и типа растительности. (ru)
- δ13C — у геохімії, палеокліматології і означає відхилення ізотопної сигнатури 13 C/12C від сигнатури стандартного зразка, вираженої в проміле: де індексом «standard» позначається сигнатура стандартного зразка. δ 13C змінюється в часі як функція продуктивності біосфери, рівня поховання органічного вуглецю і типу рослинності. (uk)
|
